Вечором, йдучи по кімнаті, ти обережно піднімаєш і опускаєш ноги, боячись потурбувати інших. Коли передаєш комусь ножиці, ти завжди тримаєш лезо спрямованим до себе. Йдучи тротуаром, ти намагаєшся триматися ближче до краю, залишаючи більше місця для проходу поруч з тобою. Коли ти в супермаркеті, навіть якщо морозильна камера була відкрита кимось іншим, ти завжди закриваєш її. Навіть коли емоції переповнюють, ти боїшся вплинути на інших. Ти усвідомлюєш це? Ти така тонка і прекрасна, і завжди випромінюєш доброту в цей світ, але чому ж не можеш усвідомити свою цінність?